О журнале

Аннотация: (English) This article reviews various hardware methods used to treat cellulite, improve skin tone and model body contours. The main goal of the work was to show how these approaches differ from each other and what clinical results can be expected when using them, based on the analysis of already published studies. Standard scientific approaches were used in the work - analysis and generalization of data, comparison of results and systematization of information from various sources. The results obtained indicate that hardware methods for correcting cellulite differ significantly both in terms of mechanisms of action and in the severity and duration of the effect. Radiofrequency therapy mainly affects the dermis, promoting collagen remodeling and increasing skin elasticity, but its ability to eliminate cellulite depressions is usually limited. Extracorporeal shock wave therapy demonstrates a noticeable reduction in the severity of cellulite, which is associated with improved microcirculation and activation of regenerative processes in tissues, although the optimal regimens for its use remain the subject of further research. Mechanical vacuum-assisted therapy provides rapid visual improvement by reducing swelling and congestion, but this effect is usually temporary and requires regular repetition of procedures. Laser techniques, in turn, have proven to be a heterogeneous group: low-intensity laser therapy gives conflicting results, while laser-assisted subcision demonstrates a more stable improvement in skin structure and a reduction in cellulite, especially in the thighs and buttocks. Vibration exercises mainly affect muscle activity and body composition, so it is advisable to consider them as an auxiliary element in complex programs, and not as an independent method of cellulite correction. Subcision, although it is the most invasive approach, shows the most pronounced effect in cases of deep cellulite indentations, since it directly eliminates the mechanical factors of their formation. The practical significance of the analysis is that it allows a more reasoned approach to the choice of hardware techniques, adapting the treatment tactics to the type of cellulite, skin condition and expected clinical result, which is key for individualized correction.

Аннотация: (Українська) У статті вирішено актуальне завдання автоматизації контролю архітектурної якості мікросервісних систем, спроєктованих за методологією Domain-Driven Design (DDD). Проведено порівняльний аналіз ефективності детермінованих та імовірнісних методів верифікації. На прикладі змодельованої системи електронної комерції з контрольованим набором дефектів виконано кількісну оцінку метрик точності та повноти для обох підходів. Експериментально підтверджено, що детерміновані методи забезпечують абсолютну точність при виявленні структурних порушень меж контекстів, але демонструють "семантичну сліпоту" щодо складних патернів DDD. Водночас імовірнісні методи показали високу ефективність у виявленні семантичних дефектів, таких як анемічна модель домену та протікання контексту, при допустимому рівні хибних спрацювань. На основі отриманих результатів обґрунтовано необхідність впровадження гібридної стратегії верифікації, де статичний аналіз виступає жорстким фільтром у CI/CD, а AI-інструменти виконують роль інтелектуального асистента архітектор.

Аннотация: (Українська) Актуальність дослідження зумовлено потребою збереження української культурної ідентичності в урбаністичному просторі, де флористика розглядається як засіб репрезентації національних символів і культурних кодів у візуальному середовищі міста. Мета статті полягає у визначенні теоретичних засад і практичних можливостей використання флористики як інструменту вираження української ідентичності та інтеграції її в сучасні концепції міського дизайну. Методологія ґрунтується на системному, культурологічному й семіотичному підходах із використанням методів аналізу, синтезу та кейс-аналізу міських практик. Результати засвідчили, що флористика виконує естетичну, семіотичну, соціокультурну, екологічну й комунікативну функції, формуючи впізнаваний український культурний ландшафт. Висновки доводять, що флористика здатна гармонізувати природне й соціальне середовища, зміцнюючи культурну ідентичність.

Аннотация: (Українська) Мета дослідження полягає у визначенні токсикологічних характеристик хімічних компонентів, що входять до складу косметичних матеріалів для декоративного оформлення очей і брів, та оцінюванні ризиків для здоров’я споживачів і працівників індустрії краси. Методи. Проведено комплексний аналіз наукової літератури, систематизацію даних про хімічний склад косметичних продуктів, що використовуються в Україні, та оцінювання їхнього токсикологічного профілю. Досліджено дві групи клеїв для нарощування вій: гіпоалергенні продукти (Vivienne Paris, Vivienne Expert, Vivienne Miami, Lex Lux) та посилені клеї (Lamour Speed, Nagaraku Premium Extra Strong, Lamour Elegant, Nagaraku Clear Glue). Додатково проаналізовано барвники для брів та вій (Lash Secret, RefectoCil, ZOLA, Levissime, Elan), препарати для ламінування (Lash Secret, InLei, Elan) та пігменти для перманентного макіяжу (Leader by Druzhinina, Tinel, Perma Blend). Результати. Встановлено, що основними токсикологічно значущими сполуками у досліджуваних продуктах є цианоакрилати (здатні вивільняти формальдегід), парафенілендіамін, парабени та ароматичні речовини. Цианоакрилати, що становлять базовий компонент клеїв для нарощування вій, спричиняють алергічний контактний дерматит, токсичний кон’юнктивіт та респіраторні реакції. Парафенілендіамін у барвниках асоціюється з високою частотою сенсибілізації та розвитком контактної алергії. Ідентифіковано специфічні професійні ризики для косметологів, зумовлені систематичною експозицією до летких сполук під час виконання процедур. Висновки. Комплексний аналіз токсикологічних характеристик косметичних матеріалів для декоративного оформлення очей і брів виявив значні ризики для здоров’я, що потребує розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо безпечного використання цих продуктів та удосконалення регуляторних норм у косметичній індустрії.